неділя, 30 грудня 2012 р.


ВОЛОДИМИРУ САМІЙЛЕНКУ
з нагоди ювілею

Не вмре поезія 

Не вмре поезія,
Не згине творчість духа,
Поки жива земля
Поки на ній живуть
В.Самійленко


З Сорочинців Великих велич духу
І серця полум’яного биття,
Поніс поет крізь біди і розруху,
В надії на щасливе майбуття.

Не вмре поезія, бо не підвладна смерті,
У неї свій початок і кінець.
Через пітьму земної круговерті,
На крилах понесе її Творець...


Не вмре поезія, народжена з Любові-
Сама вона в любов переросте.
Щоб возсіяти істиною в слові,
Творіння возвеличивши святе.
 
Не вмре поезія, бо слово не вмируще,
З Живого Слова світ оцей воскрес,
Не вмре поезія дано їй нині й суще,
Земну красу підносить до небес.
 
Жива сльоза бринить в живому слові,
І пам'ять пише славу на роду.
З Полтави на могилу землякові,
У Боярці калину покладу.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар