ПРИСВЯТИ

*****

ФЕДОРУ КИРИЧЕНКО

Із полтавського краю вишневого

У Вишневому долю знайшов.

Чверть століття творіння щодневого,

До своєї вершини ішов.

До свого ювілею 100 – літнього,

Із не пам’яті в пам'ять проріс,

До щасливого дня заповітного,

Крізь роки свій доробок проніс.

Сонце промені шле раненько

На вишневу твою заметіль

 Пам’ять Федора Кириченка

Вшанувати ідуть звідусіль.

Пестить сонечко вишню раненько,

Ось вишнева твоя заметіль…

Ідемо вшанувать Кириченка –

Лине пам'ять свята звідусіль.

Я вклоняюсь тобі, земляче,

Із Полтавського краю мрій,

Хай сьогодні сміються і плачуть,

Солов’ї  на  могилі твоїй.